Перегородки у квартирі: краса і функціональність
Главная » Статьи » Каталог статей

Перегородки у квартирі: краса і функціональність

 

Для початку уточнимо, чим перегородка відрізняється від стіни. Стіна - це несуча капітальна конструкція із залізобетону, бетону, цегли (каркас будинку). Для того щоб знести стіну або зробити в ній отвори, необхідний спеціальний дозвіл проектній організації. На відміну від стін, перегородки несучими конструкціями не є. Вони можуть довільно встановлюватися в будь-якому місці квартири і демонтуватися в разі потреби. Як правило, перегородки в квартирі виконують кілька функцій: зонування приміщення, декорування інтер'єру, звукоізоляція, теплоізоляція.

У залежності від призначення і матеріалу, вживаного для виготовлення перегородок, вони бувають: збірні і монолітні, багатошарові і одношарові, трансформовані і стаціонарні. Трансформовані (мобільні) перегородки можуть бути м'якими складчастими (у вигляді завіси), жорсткими складчастими (одинарними або подвійними), відкатними (цільними або збірними). Розглянемо кілька найбільш популярних варіантів мобільних перегородок, застосовуваних в інтер'єрі квартири.

 

Перегородки у квартирі

 

Перегородка-ширма - це самий традиційний прийом поділу простору в квартирі. Каркас ширми можна виготовити з самих різних матеріалів: дерево, метал, пластик і так далі. Ширми з металевим каркасом прослужать довше, однак вони більш важкі і підходять не для кожного інтер'єру. Дерев'яні, ротангові та плетені ширми легше по вазі, при цьому вписуються практично в будь-який інтер'єр. Хороший варіант для спальні - ширма з дзеркалом, що відокремлює гардеробну зону. Ширма з тканинними стулками, які розписані спеціальними фарбами по тканині, стане гарною прикрасою для вітальні або їдальні, об'єднаної з кухнею. Вставки з тканини можна виконати з того ж матеріалу, що й інші текстильні деталі інтер'єру (оббивка меблів, подушки, штори), в цьому випадку ширма відмінно впишеться в навколишній простір і створить затишок.

 

 

Японські перегородки - це гратчастий каркас (як правило, дерев'яний), на який натягується пергаментна або рисовий папір або інший матеріал (непрозорий, але пропускає світло). Часто внизу такої легкої перегородки встановлюється дерев'яна панель, яка забезпечує конструкції міцність і захищає її від домашніх тварин. Японські перегородки можна виготовити своїми руками, при цьому вони чудово впишуться в будь-який інтер'єр (необов'язково в японському стилі).

 

 

В якості мобільного перегородки може служити і меблі. Звичайно ж, не варто використовувати для зонування приміщення громіздку шафу «радянського зразка». Стали популярними сьогодні шафи-купе і легкі дерев'яні стелажі (засклені або відкриті з обох сторін) можуть служити перегородками, наприклад, між передпокоєм і вітальнею або між вітальнею і їдальнею, а при необхідності забираються, звільняючи простір.

 

 

Акваріум в якості перегородки - ефектне рішення, наприклад, для вітальні, проте слід враховувати, що на догляд за ним потрібно багато сил і часу. До того ж для встановлення акваріума потрібно вибирати добре освітлене місце. Одну із стінок акваріума слід зробити непрозорою, щоб в яскравому світлі риби не здавалися блідими.

Перегородки із зелені - варіант для любителів домашніх рослин. Ця перегородка являє собою грати з дерева або металу, повиту кучерявими рослинами. Недоліки такої перегородки - складність догляду за рослинами та їх тривале зростання.

Стаціонарні перегородки також можна виготовити з різних матеріалів, в залежності від функціонального призначення приміщення і, звичайно ж, можливостей замовника. При цьому стаціонарні перегородки мають свої переваги і недоліки.

 

 

Цегляні перегородки можуть мати будь-яку конфігурацію (арки, вигини), володіють хорошими звукоізоляційними, протипожежними і теплоізоляційними властивостями, здатні витримувати велику вагу (шафи, полиці, сантехнічне обладнання). Однак цегляні перегородки досить трудомісткі (установка такої перегородки включає в себе кладку цегли, оштукатурювання з двох сторін, затірку, фарбування, оздоблення плиткою або обклеювання шпалерами). Цегляні перегородки встановлюють до стяжки підлоги, безпосередньо на несуче перекриття. Якщо товщина перегородки становить менше однієї цеглини, то для збільшення міцності конструкції використовується армуюча сітка. Для перегородок в житлових приміщеннях часто застосовують порожнистий або пориста цегла, в санвузлах або кухнях - повнотіла червоний (силікатна біла цегла для таких приміщень непридатний). Недолік цегляних перегородок - це велика вага самої конструкції, тому встановлювати їх можна тільки на міцних перекриттях.

 

 

Ячеістобетонние і гіпсоволокнисті перегородки менш трудомісткі, ніж цегляні, оскільки при їх складанні застосовують більш великі елементи (пінобетонні, гіпсобетонні, стільникові і інші плити). Ці конструкції стійкі до перепадів температур і вологості. Такі перегородки встановлюються на фінішну стяжку підлоги, до укладання підлогового покриття. Багато будівельних фірм пропонують вже готові міжкімнатні панелі з обробленими поверхнями (часто з імітацією дерева, мармуру та інших матеріалів). Такі готові рішення для інтер'єру істотно економлять час і сили замовника. Що стосується навантажувальної здатності таких перегородок, то легкі предмети вагою до 3-4 кг (картини, дзеркала) кріпляться на перегородку шурупами з дюбелями, більш важкі предмети - за допомогою анкерів, закріплених у монолітної конструкції. Однак при необхідності навісити, наприклад, важку сантехніку краще застосовувати цегляні перегородки.

Литі перегородки (з бетону, шлакобетону, керамзитобетону і так далі) дуже міцні, стійкі до впливу вологи і вогню, проте мають велику вагу, тому встановлювати їх можна лише на міцній основі. Для додання міцності литим перегородкам їх армують за допомогою металевого або дерев'яного каркаса. Опалубку для литих перегородок можна виготовити з дощок, фанери або деревоволокнистих плит, допустима висота установки опалубки - до 1,5 метрів. Масу для заливки готують невеликими порціями і наливають в опалубку шарами товщиною до 20 см, ретельно ущільнюючи. У міру відливання перегородки опалубку знімають і переставляють вище. Під самою стелею опалубку встановлюють тільки з одного боку, а бетонну масу наносять лопаткою і ретельно розрівнюють. Після закінчення робіт перегородку зачищають і штукатурять.

 

 

Гіпсокартонні перегородки - це листи гіпсокартону, які встановлюються на металевий каркас з стоєчних профілів. При монтажі такої перегородки обов'язково потрібно враховувати вагу вантажу, який вона повинна буде витримати. Навантажувальна здатність перегородки залежить від товщини каркаса і самого гіпсокартонного листа. Для поліпшення звуко-і теплоізоляції металевий каркас кріпиться на поліуретанову або гумову стрічку, а простір між панелями заповнюється мінеральною ватою. Гіпсокартонні перегородки прості в обробці, їх можна фарбувати або обклеювати шпалерами без попередньої підготовки, можна класти на них керамічну плитку на тонкий шар клею, а в деяких випадках перегородки встановлюються і без додаткової обробки. Гіпсокартонні перегородки можуть бути будь-якої конфігурації, з численними фігурними отворами, нішами або поличками, згідно самим незвичайним ідеям дизайнера і побажанням замовника. Перевагою гіпсокартонної перегородки є паропроникність (тобто гіпсокартонна стіна «дихає», не порушуючи мікроклімат приміщення). Багато замовників вважають за краще гіпсокартонні перегородки завдяки оптимальному співвідношенню «ціна-якість». Недолік таких перегородок - низький рівень звукоізоляції приміщення і нестійкість до впливу вологи (тобто гіпсокартон, навіть вологостійкий, небажано застосовувати у ванних кімнатах та інших приміщеннях з підвищеною вологістю). Роботи з гіпсокартонними листами слід проводити, коли в приміщенні встановиться стабільна вологість, тобто після закінчення всіх «мокрих» ремонтних робіт (наприклад, штукатурки стін).

 

 

Дерев'яні перегородки складаються з дерев'яного каркаса (шпонований профіль, масив дерева, ДВП, ДСП або фанера) з різним заповненням (це може бути як масив дерева, так і скло або мозаїка). Переваги дерев'яних перегородок - екологічність матеріалу, гарний зовнішній вигляд, до того ж дерево легко піддається обробці, що дозволяє виготовити перегородки будь-якої конфігурації. Але, з іншого боку, дерево вимагає ретельного догляду і захисту від вологи, до того ж не забезпечує якісної шумоізоляції приміщення. Важливий момент при установці дерев'яних перегородок - монтаж електропроводки: для зниження ризику пожежі слід ізолювати проводку від дерев'яної перегородки спеціальними негорючими матеріалами.

 

 

Алюмінієві і ПВХ-перегородки складаються з алюмінієвого або ПВХ-каркаса з різним заповненням (скло, гіпсокартон, ламінат, фанера, дерево). Алюмінієвий каркас можна гнути в будь-якому напрямку і створювати перегородки самої складної конфігурації (тоді як ПВХ-каркас вигинам не піддається). Такі перегородки можна зробити як монолітними, так і розсувними, вони не бояться перепадів температур і підвищеної вологості, проте на них не можна закріпити вантаж вагою більше 3 кг, тому що каркас може деформуватися. Варто відзначити, що такі перегородки популярніші в офісах, ніж у житлових будинках.

 

Перегородки зі скла - ефектне рішення для зонування простору, яке дозволяє відокремити одну функціональну зону квартири від іншої, при цьому пропускаючи достатню кількість світла і не перевантажуючи інтер'єр. Такі перегородки виготовляють зі спеціального міцного розжареного скла або з багатошарового ламінованого скла (триплекса). Навіть розбившись, таке скло не заподіє шкоди. Дизайнерські можливості при виготовленні перегородок зі скла практично не мають обмежень, адже за допомогою сучасних технологій на склі можна відтворити будь-який, навіть самий хитромудрий орнамент або малюнок. Недолік скляних перегородок - висока вартість (особливо при використанні авторських, унікальних дизайнерських розробок).

Останнім часом ринок будівельних матеріалів активно завойовують сендвіч-панелі, призначені для будівництва внутрішніх перегородок, зокрема, панелі, що складаються з плит пінополістиролу з листовим покриттям з ПВХ, фанери, гіпсокартону або іншого жорсткого матеріалу. Переваги таких перегородок - легкість конструкції, простота монтажу і обробки, високий рівень теплоізоляції і звукоізоляції приміщення, однак такі панелі пожежонебезпечні і не витримують надто великих навантажень (наприклад, навісні шафи).

Вибирати матеріал для установки перегородки слід виходячи з того, з якою метою проводиться перепланування приміщення. Якщо перегородка повинна відокремлювати ванну кімнату від санвузла, краще встановити перегородку з каркасом з водонепроникного пластику з непрозорим склом. Для розмежування вітальні, кухні і їдальні підійдуть легкі металеві або дерев'яні решітки або перегородки у вигляді барних стійок (не на всю висоту приміщення). Для зонування простору у великій вітальні (наприклад, щоб відокремити зону прийому гостей від робочого куточка) підійдуть перегородки, виготовлені з масиву дерева. Для дитячої кімнати, якій необхідна хороша звукоізоляція, краще застосувати перегородки з цегли, ячеістобетонние або гіпсокартонні (з потовщених листів гіпсокартону або двошарові).

Вдалого ремонту!

Паркет кумару массивная доска кумару.

Дивіться також:

Категория: Каталог статей | Добавил: Csaba (24.09.2012)
Просмотров: 5357 | Рейтинг: 0.0/0